поле

-я, с.

1) Безліса рівнина, рівний великий простір. || перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін. || Ділянка землі, що використовується під посіви. Зоране поле.

••

Одно́го по́ля я́года — людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом, характером, поведінкою і т. ін.

2) Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь. || Спеціально обладнаний майданчик, призначений для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т. ін. Футбольне поле.

3) Простір, у межах якого відбувається якась дія або який знаходиться у межах якоїсь дії.

••

По́ле зо́ру — величина простору, що його може бачити нерухоме око чи обидва ока. || спец. Простір, у межах якого виявляється дія якихось сил. || Форма існування матерії. **

Гравітаці́йне по́ле — поле дії гравітаційних сил між тілами або поле обміну гіпотетичними частинками – гравітонами – між ними.

Електри́чне по́ле фіз. — форма матерії, окремий випадок електромагнітного поля.

Електромагні́тне по́ле фіз. — форма матерії, завдяки якій здійснюється взаємодія між електрично зарядженими частинками.

Електростати́чне по́ле фіз. — електричне поле нерухомих заряджених тіл за відсутності в них електричних струмів.

Єлісе́йські поля́ — у давньогрецькій міфології – частина потойбічного світу, де перебувають душі блаженних і праведників; чудесна країна вічної весни, вічного миру і благоденства, без хвороб, страждань.

Магні́тне по́ле фіз. — форма матерії, окремий випадок електромагнітного поля; породжується рухомими електричними зарядами та струмами або змінним електричним полем.

Магнітостати́чне по́ле фіз. — магнітне поле, що не змінюється в часі та створюється постійними магнітами та (або) постійним електричним струмом.

Страхове́ по́ле — загальна кількість об'єктів, що можуть бути охоплені тим або іншим видом страхування.

Фізи́чні поля́ — особлива форма матерії, посередник взаємодії між частинками речовини або віддаленими одне від одного макроскопічними тілами.

4) перен. Можливість, умова для чого-небудь. || Ґрунт, основа якоїсь діяльності.

5) перен. Поприще, сфера діяльності.

6) Основа, на яку нанесено узор, зображення, напис і т. ін.; фон, тло.

7) перев. мн. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні; берег.

8) перев. мн. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо; криси.

9) геол. Родовище корисних копалин або частина такого родовища, відведена для розробки.

10) Сукупність значень.

11) В обчислювальній техніці: поіменована частина структури даних або запису, елемент даних.

••

Інформаці́йне по́ле — послідовність бітів, яка знаходиться між останнім бітом ділянки керування та першим бітом послідовності перевірки кадру.

По́ле да́них — ділянка носія інформації або пам'яті, яка використовується для особливого класу елементів даних.

По́ле до́пуску — сукупність значень параметра, обмежена його граничними значеннями.

Те́кстове по́ле — основний текст документа без заголовків, рисунків, підписів під рисунками тощо.